Матеріально-технічне забезпечення підготовки студентів

Матеріально-технічна база коледжу включає 2 типові навчально-лабораторні корпуси, в яких розміщені 54 аудиторії, 17 лабораторій загальною площею 32492,3 м2, 2 ігрові спортивні зали площею 1848 м2, тренажерна зала площею 342 м2, стадіон - загальна площа 5400 м2 та 3 спортивних майданчики, стрілковий тир - площа 500 м2, актова зала на 450 місць, дискозала, їдальня на 240 місць, гуртожиток.

Бібліотека має 3 читальні зали з книжковим фондом 83000 екземплярів, кількість робочих місць для відвідувачів читацьких залів - 160, 3 книгосховища, абонемент. Коледж має сучасну базу для комп'ютеризації навчального процесу. Студенти коледжу і інституту мають можливість працювати в 5 комп'ютерних класах. Всі циклові комісії забезпечені комп'ютерною технікою. Забезпеченість кабінетами і лабораторіями для виконання навчальнихпланів складає 100%. Навчальна практика проводиться в навчально-виробничих майстернях, де студенти отримують робітничі професії і підвищені розряди; виробнича та переддипломна - на базових підприємствах м. Шостки, м. Суми, м. Чернігова.

 

Людина, озброєна знаннями, - непереможна.

М. Горький

 

 Хіміко-технологічний коледж Імені Івана Кожедуба в 2015 році святкуватиме своє 95-річчя. За ці роки він відіграв значну роль у долях десятків тисяч людей, його випускників, став першою сходинкою на шляху їх професійного зростання.

КРОК ЗА КРОКОМ

1920 рік - на базі Шосткинського порохового заводу був відкритий технікум, до складу якого входило три факуль­тети: робітничий, механічний, хімічний, де навчалося близь­ко 60 студентів і працювало 5 викладачів.

1930 рік - навчалося вже більше 300 студентів, яких із нетерпінням чекали на підприємствах міста.

1941-1944 роки - технікум евакуйовано на Схід.

1944 рік - ще йшла війна, а в місті Шостка відновив свою роботу Хіміко-технологічний технікум.

1948 рік - відбувся пер­ший післявоєнний випуск спеціалістів.

1950 році - технікум утверджується як освітній та культурний центр міста.

1960-1970 році - технікум - «кузня кадрів» для оборонної галузі, навчальний заклад, випускники якого користуються попитом на підприємствах всього Радянського Союзу.

1980-ті роки - інтенсив­ний розвиток матеріальної бази технікуму, підйом його культурного І громадського рівня.

1970 рік - відкриття першої в місті Шостка стаціонарної дискотеки, заснування те­атру естрадних мініатюр «Спецсміх».

1983-1985 роки - спорудження нового навчального корпусу із спортивним залом, бібліотекою, їдальнею на 240 місць, клубом на 500 місць.

1985 рік - відкриття музею коледжу на честь ознаменування 40-ї річниці Перемо­ги радянського народу у Великій Вітчизняній Війні.

1986 рік - заснування хореографічного ансамблю «Світанок».

1989 рік - розширення спектру спеціальностей, обладнання нових майстерень, лабораторій, створення на базі технікуму філіалу кафедри хімії та технології високомолекулярних сполук Російського хіміко-технологічного університету імені Д.І. Менделєєва.

З 1992 року - технікум увійшов до складу Міністерства освіти України.

1995 рік - технікуму присвоєно статус коледжу (наказ Міністерства освіти України від 14.11.1995р. №312)

1999 рік - коледжу присвоєне ім'я тричі Героя Радянського Союзу, маршала авіації Івана Кожедуба.

2001 рік - коледж стає підрозділом Сумського державного університету.


Серед соснових лісів на півночі Сумської області розташоване наше місто Шостка. Вперше воно згадується в 1739 р., коли за указом царського сенату
на лівому березі річки Шостки, однієї з приток Десни, було побудовано пороховий завод.

    Історія Хіміко-технологічного коледжу імені Івана Кожедуба розпочинається з осені 1920 року, коли на базі Шосткинського порохового заводу був
створений технікум (архівна довідка № 218 від 05.04.1975 р. ПДЖАР УРСР). З часу свого заснування він був структурним підрозділом базового
підприємства, потім входив до складу Міністерства оборонної промисловості колишнього Союзу РСР. З 1992 року коледж (технікум) входить до
складу Міністерства освіти України. У 1995 році наказом Міністерства освіти України від 14.11.1995 р. № 312 технікуму було надано статус коледжу,
в 1999 р. присвоєно звання імені Івана Кожедуба студентські літа якого пов'язані з Шосткинським хімико-технологічним технікумом.

    Історія коледжу тісно переплітається з історією держави. На момент заснування він мав 3 факультети: робітничий, механічний, хімічний, в ньому навчалося 60 чоловік. У 1930 р. кількість студентів збільшилась до 300, у 1934 р. до 500, а до   1941 р. технікум дав народному господарству близько 2000 техніків-технологів, техніків-аналітиків, механіків з обладнання хімічних виробництв. Тут працювали 32 досвідчених педагоги.

   Першим директором був Машкін М. А. У роки війни навчальний заклад став технікумом-воїном. Багато викладачів і студентів воювали на фронтах. Ті, хто залишився у місті, громив ворога у винищувальних батальйонах, народному ополченні. Ми пишаємось, що командиром місцевого партизанського загону в суворі роки війни був колишній директор технікуму, секретар комітету партії Кузьма Юхимович Трало.

    За два роки окупації закладу було нанесено збиток у 8 млн. карбованців. Біля його стін фашисти розстріляли більше 800 мирних жителів, партизан, активістів міста. Нагадує про це пам'ятник на братській могилі біля стін коледжу. У будь-яку пору року тут живі квіти, студентська молодь зберігає пам'ять поколінь.

    У післявоєнний час відродився навчальний заклад та так, що важко знайти підприємство хімічної галузі, де б не працювали наші випускники. Кожний четвертий житель Шостки є випускником нашого навчального закладу. За роки свого існування він підготував більше 20 000 фахівців для підприємств міста та області.

    Гордість коледжу його випускники: І.М. Кожедуб ? Тричі Герой Радянського Союзу, льотчик-винищувач, ас повітряних боїв; Д.М. Чечулін головний архітектор Москви, народний архітектор СРСР, Герой Соціалістичної Праці, нагороджений орденом Леніна, 4 іншими орденами та медалями; Котов Ф.Я.– колишній директор на заводі "Сибсельмаш", з 1976 по 1990 р. перший заступник міністра машинобудування СРСР Марченко Г.М. – доктор наук, професор, академік Російської Академії наук, очолював ДержНДІХП, м. Казань; Кожух М.С., доктор наук, професор Російського хіміко-технологічного університету ім. Д.І. Менделєєва та інші.

     Хіміко-технологічний коледж сьогодні – це навчальний заклад, акредитований за 1 рівнем, що має ліцензію на впровадження освітньої діяльності за рівнем повної середньої освіти, веде підготовку фахівців на денному та заочному відділенні з 9 спеціальностей. На базі 9 класів проводиться підготовка фахівців за спеціальностями: "Монтаж, обслуговування засобів і систем автоматизації технологічного виробництва, обробка матеріалів на верстатах та автоматичних лініях", "Монтаж і експлуатація електроустаткування підприємств і цивільних споруд, обслуговування та ремонт обладнання підприємств хімічної і нафтогазопереробної промисловості", "Виробництво твердих хімічних речовин", "Виробництво обладнань з високо енергетичними і швидкодіючими сполуками", "Економіка підприємства", "Товарознавство та комерційна діяльність", "Бухгалтерський облік". На заочному відділенні готують фахівців за спеціальностями: "Бухгалтерський облік", "Економіка підприємства", "Виробництво твердих хімічних речовин", "Обслуговування та ремонт обладнання підприємств хімічної і нафтогазопереробної промисловості", "Монтаж, обслуговування засобів і систем автоматизації технологічного виробництва".

    Матеріальна база коледжу складається з двох навчальних корпусів, гуртожитку, навчально-виробничих майстерень. У навчальному закладі функціонують обладнані кабінети і лабораторії, 2 комп'ютерні класи, 2 спортивні зали, спортивний майданчик. Студенти мають можливість користуватися читальною залою, книжковий фонд бібліотеки складає понад 83000 примірників.

Маємо ми і свій музей, що працює з травня 1985 року. Він був заснований на честь ознаменування 40 річниці Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні. Серед завдань, які виконує музей, є забезпечення комплексного підходу до всієї справи виховання, органічної єдності, навчального і виховного процесів, формування у студентів наукового світогляду, прищеплення інтересу до майбутньої професії, всебічного розвитку громадської й творчої активності, зміцнення зв'язків сім'ї, коледжу і громадськості. В музеї значна частина експонатів розповідає про дитинство, навчання в Шосткинському хіміко-технологічному технікумі, участь у Великій Вітчизняній війні, повоєнну діяльність І.М.Кожедуба. Цікавими є матеріали, зібрані студентською групою "Пошук" на тему: "Невідомий І.М. Кожедуб".

    У коледжі створено молодіжний клуб, в якому працюють спортивні секції, гуртки художньої самодіяльності та технічної творчості. Нашою гордістю є два колективи, яким присвоєно звання Народного. Це студентський театр естрадних мініатюр та танцювальний колектив "Світанок".
Навчально-виховний процес забезпечують 75 штатних викладачів і працівники адміністративно-управлінського апарату. Серед них кандидати наук, викладачі-методисти, 68% - викладачі вищої та першої категорії.
Основне завдання педагогічного колективу коледжу – задоволення потреб молоді в різноманітних освітянських послугах. Тому поряд з одержанням диплому молодшого спеціаліста студенти можуть опанувати робочу професію "Оператор комп'ютерного набору", пройти підготовчі курси для вступу до вищих навчальних закладів України. Багато випускників коледжу продовжують навчання у вищих навчальних закладах 3-4 рівнів акредитації. Вони мають можливість продовжити навчання і на денному та заочному відділеннях Шосткинського інституту Сумського державного університету.

    Освіта, одержана в нашому навчальному закладі – гарант високого професіоналізму, досконалого володіння сучасними технологіями, ефективного використання національних ресурсів, упевненості в своїх знаннях і вчинках, умінні відстоювати свою позицію. Колектив коледжу впевнено дивиться в майбутнє. За його плечима – багата і яскрава історія навчального закладу, а попереду – нові й важливі завдання в благородній справі навчання та виховання молоді.

  


Сторінками історії...

1920-2005

Минають роки, десятиріччя. Стають історією дати і події. Та пам'ять людей живе. Вона повертається до нас у фотографіях, книгах, згадках
очевидців. Будь-яка історія, подія має свій початок.

Рік 1917. Період, коли старий світ зруйновано, а новий ще не створено. Країна розорена. Промисловість мала потребу в підготовлених кадрах.
На базі одного з найстаріших казенних заводів – Михайлівського (нині завод "Зірка") в приміщеннях, де зараз знаходиться лікарня №2 і профком
заводу "Зірка" організовано профтехшколу для підготовки робітників.

З розвитком виробництва виникає необхідність в підготовці більш кваліфікованих кадрів. І в 1920 році профтехшколу перейменовано на технікум. Держава надає велику допомогу в розширенні матеріально-технічної бази. Технікум отримує в своє розпорядження обладнання, навчальні посібники.

Після реорганізації хіміко-технологічного інституту в 1934 р. технікуму передається його матеріальна база, навчальний корпус, гуртожиток на 560 місць, 80 тис. томів навчальної і художньої літератури. Технікум росте, зростає і число учнів.

Якщо у рік утворення в технікумі працювало 5 викладачів і навчалось 60 чоловік, то на початку 1941 року викладачів було 34, а число студентів складало 1200 чол.
На цей час технікум перетворився на один із найбільших середніх навчальних закладів, підготував більше 2000 спеціалістів народного господарства. Багато сил, праці, енергії віддали технікуму перші директори: Машкін, Ялишев, Шкляревич, Матвієнко.

2 вересня 1943 року війська генерала армії Рокосовського звільнили Шостку. Замітаючи сліди злочинів, гітлерівці спалили всі корпуси технікуму. Це були складні та важкі часи. Надійшов наказ, що початок занять 5 вересня 1944 року. Вся відповідальність, вся відбудова технікуму лягла на плечі директора Степана Федоровича Ленчика. Перед викладачами і студентами постало завдання: відбудувати зруйновані будівлі. Надія була тільки на свої сили. А поки йшли відновлювальні роботи, заняття проходили в будівлі, де зараз знаходиться гімназія. Влітку студенти і викладачі відмовились від відпусток і канікул, щоб відбудувати зруйновані корпуси.

                      

 

Був теплий літній день. Учні (студенти) жили хвилюваннями екзаменів і в очікуванні літніх канікул. Важко сказати, скільки мрій, думок, скільки зльотів перервала червнева ніч 1941 року. Ворог ішов по нашій землі, жорстокий, злісний мародер. Пішли на фронт чоловіки, пішли юнаки і хлопчики.

Сьогодні – це сивочолі ветерани, а тоді молоді, що не пізнали ще життя, вони зробили крок на зустріч смерті, а багато з них – до безсмертя.
Коли наприкінці червня 1941р. стало зрозумілим, що вогняний смерч може докотитися до нашого міста, почалась евакуація підприємств і установ. 23 серпня технікум отримує наказ про евакуацію на схід країни.

За два роки окупації технікуму були нанесено великі збитки, гітлерівці перетворили будівлю на катівню гестапо. Про цей страшний час нагадує пам'ятник біля стін технікуму, в братській могилі спочивають більше 800 жителів міста і району, розстріляних і замучених фашистами. Багато випускників і викладачів технікуму навіки залишились у цих страшних днях смерті та героїзму.

Життя йшло своїм шляхом. Країна ставала на мирні рейки. Колишні руїни перетворювались на упорядковані будівлі, у майстернях з'явились перші верстати, облаштовувались лабораторії. До технікуму повертались викладачі, повертались студенти. З настанням весни прийшла впевненість у завтрашньому дні. З великим завзяттям колишні солдати взяли в руки підручники, сіли за парти поряд із зовсім юними хлопцями і дівчатами. Незважаючи на тяжкі післявоєнні часи, важку роботу, навчання, молодь завжди залишалася молоддю. Відновили свою роботу спортивні секції і гуртки художньої самодіяльності.

50-ті роки – роки утвердження технікуму як культурного центру. У зв'язку з недостатньою кількістю спеціалістів для хімічної промисловості і оборони країни в 1954 р. відкривається вечірнє відділення технікуму, яке працювало до 1997 р. Керівниками цього відділення були: О.М. Стругальов, Ф.Д. Мазур, Г.С. Гавриленко. У ці роки технікум дає найбільший обсяг по випуску спеціалістів середнього ланцюга.

 

 

                            7 жовтня 1954 року                                                               1954 рік Духовий оркестр технікуму

 


1 травня 1955 рік

У період 60-70 років технікум без перебільшень стає "кузнею кадрів" для оборонної галузі. Педагогічний колектив очолює Є.О.Верба.
70-80-ті роки – це роки інтенсивного розвитку матеріальної бази технікуму, подальший підйом його культурного і громадського рівня. Працюють предметні гуртки, гуртки художньої самодіяльності, спортивні секції. Очолюють технікум
М.Я. Курбатов, Л.І. Сенченко.
1979р. викладачі  А.М. Зуєв і В.Г. Буринда відкривають першу в місті стаціонарну дискотеку, В.Г. Буринда засновує театр естрадних мініатюр "Спецсміх", який в 1997р. одержує звання народного колективу. А.М. Зуєв засновує ансамбль політичної пісні, який неодноразово раз відзначався на обласних конкурсах.

            

                                      У турпоході                                                                     Н. Бокова, студентка гр. Т-76-1
                                                                                                               Призер обласних та республіканських змагань

У 1983-1985 роках технікум виріс удвічі. На місті зруйнованого будинку з'являється новий навчальний корпус зі спортзалою, бібліотекою, їдальнею, клубом. Велика заслуга у цьому Героя соціалістичної праці Б.П. Гнівуша – в ті часи заступника директора технікуму, О.Н. Шошина – директора заводу "Зірка".
З 1988р. нашим навчальним закладом керує В.Л. Акуленко.

Зміни, які відбуваються у ті часи, не минають і технікум. Він все більш набирає риси не школи, а вищого навчального закладу. Це потребує від колективу переоцінки багатьох речей, нових методів у роботі.

У 1989 р. на базі технікуму створюється філіал кафедри хімії і технології високомолекулярних сполук Російського хіміко-технологічного університету
ім. Д.І. Менделєєва. Студенти ШХТК проходять практику в Москві і захищають там свої дипломні проекти, а деякі з них потім стають студентами цього    ВУЗу.
Настають і важкі часи. Спад виробництва, різке погіршення економічної ситуації в країні потребує від колективу і його керівника негайних дій щодо збереження матеріальної бази, контингенту студентів та інтелектуально-творчого потенціалу, який був накопичений всіма попередніми поколіннями.

Технікум відкриває нові спеціальності, що дає можливість зберегти попередній об'єм роботи, заохотити абітурієнтів новими професіями: електриків, верстатників, комерсантів, бухгалтерів.

Команда технікуму на заняттях в урочищі Крутишино

Логічним відображенням якісних змін, що мали місце в коледжі, стало надання йому в 1995р. Міністерством освіти України статусу коледжа, в 1999р. - звання імені Івана Кожедуба.

Хіміко-технологічний коледж – це навчальний заклад, акредитований за 1 рівнем, що має ліцензію на впровадження освітньої діяльності за рівнем повної середньої освіти веде підготовку фахівців на денному та заочному відділенні з дев'яти спеціальностей.

Матеріальна база складається з двох навчальних корпусів, гуртожитку, навчально-виробничих майстерень, двох спортивних залів, а також спортивного комплексу (стадіону). У навчальному закладі функціонують обладнані кабінети і лабораторії, два комп'ютерні класи. Книжковий фонд бібліотеки складає понад 83000 примірників.

Підготовку спеціалістів веде педагогічний колектив, у складі якого один кандидат наук, 2 заслужених робітника народної освіти України, 17 викладачів нагороджені знаком "Відмінник освіти України", 4 старших викладачі, 20 викладачів вищої категорії, 4 викладача методиста, 1 майстер спорту.

  

Гра-вікторина "Слабка ланка" гр. Т, ТК, ТВ-00
Ведучий Зуєв А. М.


Фіналісти "Слабкої ланки" Самохін Д. гр. Т-00  гр. ТК-00

Життя ставить перед нами нові і складні завдання. У нас достатній потенціал, щоб їх успішно вирішити. До цього зобов'язує нас славетна історія нашого коледжу.

Дочірні категорії