Щороку, наприкінці травня, в Україні вшановують пам’ять мільйонів загублених життів, бездушно знищених радянським тоталітарним режимом.
18 травня День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу ( насильницьке виселення кримськотатарського народу з його історичної батьківщини), а 19 травня вшановуємо пам’ять жертв політичних репресій.
Кількість жертв політичних репресій в Україні досі неможливо підрахувати. Десятки тисяч людей було розстріляно, сотні тисяч пройшло в’язниці, заслання, табори, примусово проходили психіатричне лікування.
Якнайменше 228 392 людей депортовано з Криму, з яких принаймні 191 044 були кримськими татарами, 7 889 людей загинули під час тривалого перевезення в закритих вагонах.
Через терор і репресії пройшли усі верстви українського населення: від наукової та творчої інтелігенції до селян. Радянська влада намагалася приховати сліди своїх злочинів. Місця поховань ставали режимними об’єктами КГБ, місцевість розрівнювали бульдозерами, доступ до відповідних архівів був заборонений.
Після широкомасштабного вторгнення росії терор і політичні переслідування стали моторошною реальністю для величезної кількості українців, чиї міста і села окупували війська агресора. Катування, розстріли невинних без суду і слідства, насильницькі депортації, фільтраційні табори, масові переслідування з політичних мотивів – здавалося, що все це з падінням радянської системи назавжди залишилось в історії. Але ідеологічні спадкоємці СРСР у путінській росії знову принесли на українську землю масові політичні репресії.
