Щорічно 11 квітня в усьому цивілізованому світі відзначають пам’ятну дату — Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів (International Day of Fascist Concentration Camps Prisoners Liberation). Ця дата була обрана невипадково, адже саме в цей день 1945 року відбулося повстання в’язнів концтабору Бухенвальд та входження визвольної американської армії на його територію.
Після приходу до влади нацистів на чолі з Гітлером боротьба з іншомисленням одразу набула вкрай жорстоких форм. З початком Другої світової війни та захопленнями нових територій зростає й мережа концтаборів.
У ці роки на територіях, підконтрольних гітлерівцям, у концтаборах, таборах смерті, в’язницях перебувало понад 20 мільйонів осіб (серед яких українці) із 30 країн світу. 12 мільйонів не дожили до звільнення.
До цієї скорботної дати бібліотекарі разом з викладачем історії України Тетяною Толкачовою провели урок пам’яті для здобувачів освіти гр. КТ-24. Студенти переглянули презентацію про геноцид цілих народів, масові розстріли дорослих та дітей на «фабриках смерті», тортури та непосильну каторжну працю. Серед них були і наші земляки, чиї життя обірвались за колючим дротом концтаборів.
Також про трагічні події в історії людства розповідає тематична книжково-інформаційна виставка, розгорнута у читальній залі бібліотеки. Джерела, представлені на ній, розповідають про страждання народу під гнітом окупантів, боротьбу місцевого населення проти окупаційного режиму, а також про важку працю в’язнів концтаборів, жорстоке, нелюдське до них ставлення, вбивство мільйонів людей.
Відтоді пройшло немало часу, та страшні злочини проти людства не мають строку давності.
На жаль, сьогодні ми бачимо часткове віддзеркалення тих страшних подій з боку рашистської армії на території нашої держави: вбивства мирного українського населення, репресивна російська практика використання фільтраційних таборів для українців, зокрема для цивільного населення. Порушуючи Конвенцію ООН про права дитини, росія продовжує викрадати українських дітей та примусово переміщувати на свої території.
Сподіваємося, що всі українські полонені, які зараз перебувають у російських таборах, обов’язково повернуться до своїх рідних.
Будь-які спроби виправдати ці злочини є злочином перед пам’яттю про загиблих.
Вічна пам’ять усім безневинним жертвам злочинних режимів!
